БАБКА РОЗКАЖЕ ВАМ ЗАКАРПАЦЬКУ КАЗКУ: "Колобок"
«КОЛОБОК»
Якось бабі дід
сказав: “Я голодний , як удав .
Хочу їсти , хочу пити . Щось
роби, бо буду бити .” Баба
зразу ж очконулась .
Підірвалась, уїбнулась . Через
час несе дідулі Хавчик прямо у
каструлі . Облизався дідуган .
Лисий, чахлий уїбан .
Відкриває казанок – В
казанкові колобок. “Що це ,
бабо за хуйня ? Я не поняв ні
хрена – Кругле , з носом із
вухами . З рилом, ротом і
баньками. Баба каже: “Це ,
дідок. Дуже вкусний колобок .
Хавай , падло, не пизди. Та
скоріше спать іди. Тільки дід
хотів вкусить . Чує , матом
хтось пиздить: “Хулі ти
розкрив їбало . Чмо
поморщене, хуйло?!!” Дід
усрався з переляку . Вмить
закрив свою ротяку . Колобок
бігом стрибнув . І в ліси десь
пиздонув . Котить лісом
круглий хєр . Тут виходить
дикий звєрь . Ой, пробачте, я
збрехав – Зайчик – йобарь
прискакав . Каже: “Ти ,
падлюка, чмо. Кругле печене
дєрьмо . Я тебе щас затопчу .
Потім сяду подрочу .” Колобок
немов здурів . Каже: “Що ти ,
охуїв ? Косоокий уїбан .
Тупорилий , блядь, баран!”
Заєць зразу замовчав . Яйця в
жменю та й помчав. Покотився
в будяки . Погубивши кізяки . І
попиздив наш кругляк . В
центер лісу , на п’ятак . Де
тусуються тварини . І нема
ніде людини. Котить, чує , щось
рипить. Лізе, кашляє, пердить,
Глянув – бешений вовчара .
Шкірить зуби – от сучара .
Каже: “Йобаний ти в рот .
Хлібобулочний урод . Щас
захаваю тебе. Й мене мало це
їбе” Колобочок не злякався.
Улибнувся , облизався. І почав
грузить вовчару . Тупорилу
бля сучару . Каже: “Я тебе
зарию . В гроб положу і
закрию . Поняв сіра ти собака?
Геть бо виїбу у сраку!” Вовк
облізлая собака. Затулив
руками сраку . І поплентав
десь у ліс . Сіре падло, дикий
біс. Далі валить колобок. За
ліском уже гайок . У гаю
пташки співають . І дерева
обсирають. Чує колоб
незабаром . Потягнуло
перегаром . Це здоровий
ведмедяра. Нализався, як
сучара . Каже: “Йди , шарко,
сюди. Бо получиш ти пизди .
Хватить круглий тормозить .
Мені треба закусить” “Не пішов
би ти у сраку . Косолапий
дибіляка! – Отвічає Колобок –
Отїбись тупий мішок . В мене
настрою немає. І тебе грузить
ламає . Я вже вовка загрузив .
Хоч тебе щоб попустив” Міша
каже: “я поняв” І пішов, і
уїбав . “Дуже добре , йди,
мишко. Бо напхну кілків в
очко” Далі котиться як м’яч Із
муки солодкий квач . Бачить,
чухає лиса . На лобкові волоса.
Колобок розкрив їбало. Щоб
було , то щось би встало. Він і
справді здивувався . І в
мурашник уїбався . А лисиця
на весь ліс . Гола бацає
стриптиз. Возбуждає весь цей
ліс . Псів, котів, тхорів і кіз. І
повівся колобок … Очі
вивалив, втикнув . І до рижої
катнув . А вона його дибіла .
Ухопила й замочила . Обїбала
цю хлібину . Рижа, хитра,
блядь скотина. The end # # # #
# # Дуже сумно , я не спорю.
Тяжко бути бокопорим . Смисл
казочки такий. Чи старий, чи
молодий. Чи у силі ти
мужчина . Все одно, люба
дівчина. Може башню
задурить . Обібрать і
зачмирить.